*Поради психолога* Як захистити себе від насилля Поставте собі запитання - заради чого ви терпите знущання над собою? Подумайте над тим, скільки жінок помирають від нанесених фізичних ушкоджень, або залишаються інвалідами на все життя. Усвідомте, що кожен раз побиття може стати для, вас останнім. А, якщо ви терпите "заради дітей" - цим обманюєте тільки себе - ставши свідками, діти страждають від сцен побиття набагато сильніше, аніж ви собі уявляєте. Страждає їх психіка, можуть розвинутись складні психічні захворювання, у кращому випадку вони зненавидять вас обох - тата і те, що чинить так з мамою, а маму - за те, що дозволяє над собою так знущатися. І будьте певні, у більшості випадків, стаючи дорослими, такі діти копіюють поведінку своїх батьків, створюючи свої сім'ї, адже іншого вони не бачили у дитинстві і не знають, як ще можна поводитися у сім'ї. Ні в якому разі не замовчуйте і не приховуйте того, що вас б'ють і над вами знущаються. Подумайте - чого вам сор
Публікації
З 15 по 19 листопада у нашій школі проходить "Тиждень толерантності" Тест «Чи толерантна я людина?» (Вибери ту відповідь, яку ти вважаєш вірною) 1. Для того, щоб не було війни а) нічого не можливо зробити, тому що війни будуть завжди б) треба зрозуміти, з якої причини вони відбуваються. 2. На заходи, куди тебе запросили, розповідають про героїв, які проявили толерантність а) тобі це не цікаво б) ти бажаєш більше дізнатись про них. 3. Ти протистоїш насильству а) насильством б) приєднуєшся до інших людей, щоб сказати «Ні». 4. Тебе зрадив товариш а) ти йому помстишся б) ти будеш намагатися налагодити з ним відносини. 5. Коли говорять про дітей, що постраждали від війни а) ти почув і забув б) співчуваєш і хотів би чимось допомогти. 6. Ти не згоден з кимось а) ти не даси йому договорити б) ти його дослухаєш. 7. Під час обговорення якогось важливого питання на нараді ти вже відповідав а) ти хочеш відповідати ще б) ти даси змогу відповідати іншим. 8. Тобі про
Примхи дітей Наші діти - це наша старість. Правильне виховання - це наша щаслива старість, Погане виховання - це наше майбутнє горе, Це наши сльози, це наша провина перед іншими людьми. А. Макаренко Деяние батьки готово к тому же, чтобы люди были просто вывести их из-за своего поведения. То вони кажуть «так», а вже за хвилину - «ні», то есть есть вперто повторюють «я сам» и наполягають на своїй незалежності, а потім таким самим завзяттям відмовляються щосьити. Отак і точаться бурхливі баталії батьків и дітей, и нема тому, здається, краю. Приборкуючи норовливого малюка, ми повинні неодмінно пам'ятати таке: У жодному разі не слід сприймати незрозумілу, з погляду здорового глузду, поведение дитини як особисту образу. В повинні пам'ятати, ваша дитина поводиться так зовсім не навмисно! Вона аж ніяк немає на меті перетворити ваше життя на страхіття или позбутися вас, бо ви погані батьки. Головна мета дошкільника - услуги по лечению непрофессиональных правил поведения
Рекомендації щодо формування мотивації до навчання Найзначущішим , найдієвішим і найефективнішим внутрішнім стимулом є прагнення до пізнання нового, що ґрунтується винятково на інтересі до предмета пізнання. Якщо за можливості вибору певного навчального предмета дитина не обирає той предмет, який обрала більшість її друзів, а йде на урок, який їй самій цікавий, то таким чином вона демонструє яскравий приклад внутрішньо вмотивованої поведінки. Яка ж мотивація до навчання є кращою? Процес формування навчальної діяльності набуває ряду специфічних особливостей відповідно до певного вікового періоду. В початковій школі дитина може досить успішно вчитися, орієнтуючись на оцінку вчителя або думку батьків. Якщо домінуючим мотивом у цьому віці у більшості дітей є прагнення зробити приємність дорослому, що є авторитетним для дитини, порадувати його своїми успіхами або небажання вислуховувати докори, то в старших класах вплив такого мотиву втрачає свою актуальність. На перший план виходить
Як навчити дитину справлятися із тривожністю? Що таке тривожність? Тривожність – це стан нервозності та занепокоєння, його відчувають і дорослі, і діти. Вона виникає в «просунутій» префронтальній корі головного мозку, де ми розв ’ язуємо проблеми та уявляємо різні ситуації. Це місце, де в дитини виникають думки: «Ой, а якщо я помилюся? А якщо мене хтось вкраде? Що, якщо я скажу щось неправильно перед класом?». Або в батьків: «А якщо дитина захворіє? А якщо я поїду на вихідні та дитині буде так самотньо, що це зруйнує наші стосунки назавжди?». У тривозі ми представляємо все, що може статися: в голові ніби виникають короткі страшні відеоролики. Ці послання про небезпеку отримує амигдала – примітивна, якщо порівняти з префронтальною корою, частина мозку. Отримавши сигнал, вона вмикає систему захисту: передає сигнали далі, тіло приходить до стану, ніби на нього напав ведмідь грізлі. Система захисту, якою управляє амигдала, створена для того, щоб дістати вас із будь-якої небезпечної ситуа